Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Те саме, що різьба — вирізування візерунків на дереві, камені, металі тощо; різьблення.
2. (діал.) Те саме, що різьба — візерунок або зображення, вирізане на поверхні чого-небудь; різьблення.
3. (діал., перен.) Слід, борозна, зарубка, нарізка.
Приклад 1:
Ні батькова грізьба, ні материна умова – нічого не подіють з таким гульвісою, шибеником – Дай одружу! – дума Іван і радиться з Мот-рею.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”