гренадерський

1. Стосунковий до гренадерів (військовослужбовців піхотних або кінних частин особливої статури, які спочатку призначалися для метання ручних гранат), пов’язаний із ними; властивий гренадерам.

2. Стосунковий до військових частин (полків, дивізій тощо), що мали у своїй назві або історичній традиції найменування “гренадерські”, а також до їх особового складу, спорядження, форми одягу тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |