Древослів

Словник Української Мови

гребля

Буква

1. Штучна споруда на річці, потоці або іншому водотоку для підняття рівня води, створення водосховища або отримання енергії; гідротехнічна споруда, що перегороджує русло.

2. Насип або вал із ґрунту, каменю тощо для захисту від повені, для регулювання русла річки або для спорудження дороги через заболочену місцевість.

3. (у спорті) Дисципліна академічного веслування, що передбачає перегони на човнах зі спортсменами, які сидять спиною до руху і використовують весла з відповідною технікою; також сам човен для таких перегонів.

Приклади вживання

Приклад 1:
За високою скелею перед ним розгорнулась долина з вербами: гребля, Рось, млин над Россю. Вечірнє сонце, так як і вчора, обливало ясним промінням всю долину.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 2:
Проіснувала ця система іригації в Єгипті до середини XIX ст., поки її не зруйнувала Асуанська гребля. Нині вона почасти збереглася лише у Верхньому Єгипті.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
Найграндіоз- нішою іригаційною спорудою була Марібська гребля, побудована в VII ст. до н. е. Її довжина становила 600 м, висота — понад 15 м. Завдяки цій греблі зрошувалося 1600 га землі.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів