гратуар

Буква:Г

Значення

(від фр. grattoir) Інструмент у вигляді сталевої пластини з гострим краєм для зрізання, очищення або заскоблювання чого-небудь (наприклад, старого шару фарби, шпалер, іржі); скребок.
(від фр. grattoir) У поліграфії: різновид штихеля, сталевий різець для гравіювання на металі або дереві, а також для коригування клішé.
(від фр. grattoir) Археологічна знахідка — крем’яне знаряддя доби палеоліту з робочим краєм у вигляді півмісяця, призначене для обробки шкур.

Граматичні форми:

н. гратуар, р. гратуару, д. гратуарові, з. гратуар, о. гратуаром, м. гратуарі, к. гратуаре