гравіювання

1. Техніка художньої обробки поверхні твердих матеріалів (металу, скла, каменю, дерева) шляхом вирізання, витравлювання або вирізування різноманітних зображень, орнаментів, написів глибоко в матеріалі або на його поверхні.

2. Процес створення гравюри як друкарської форми, зокрема нанесення малюнка на поверхню металевої дошки (мідної, цинкової тощо) за допомогою різця, голки або хімічних реагентів.

3. Результат такого процесу — саме виконане зображення, віддруковане з гравірованої дошки або нанесене на предмет.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |