гранити

1. (у геометрії) Утворювати грань, бути гранню чогось; перетинатися під кутом, утворюючи ребро.

2. (переносно) Безпосередньо межувати з чимось, стикатися, мати спільну межу або тісний зв’язок.

3. (у гірництві, обробці каменя) Обробляти камінь або коштовне каміння, роблячи на ньому грані для надання певної форми та блиску.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |