Значення
-
(у геометрії) Утворювати грань, бути гранню чогось; перетинатися під кутом, утворюючи ребро.
-
(переносно) Безпосередньо межувати з чимось, стикатися, мати спільну межу або тісний зв’язок.
-
(у гірництві, обробці каменя) Обробляти камінь або коштовне каміння, роблячи на ньому грані для надання певної форми та блиску.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я граню, ти граниш, він гранить, ми гранимо, ви граните, вони гранять