граничнодопустимий

Значення

1. Такий, що встановлює максимально допустиму межу (норму) чогось, зазвичай у контексті безпеки, охорони здоров’я або довкілля; найбільший допустимий рівень концентрації, викиду, навантаження тощо, що не вважається небезпечним.

2. У складі терміна “граничнодопустима концентрація” (ГДК) — що стосується максимальної кількості шкідливої речовини в одиниці об’єму (повітря, води) або маси (ґрунту, продуктів харчування), яка при постійному впливі не спричиняє негативних наслідків для здоров’я людини та стану екосистеми.

3. У складі термінів “граничнодопустимий викид” (ГДВ), “граничнодопустиме навантаження” (ГДН) тощо — що визначає максимальний обсяг забруднюючих речовин або впливу, який дозволяється встановленими нормативами за певний період часу.

Правопис та відмінювання