Словник Української Мови
Буква
1. Великий землевласник, аристократ або представник вищої знаті в деяких європейських країнах (особливо в Іспанії та Португалії).
2. Персона, яка має видатне становище, високий авторитет або величезний вплив у певній галузі діяльності (наприклад, у мистецтві, бізнесі, науці).
3. У спортивних змаганнях (особливо в тенісі) — одна з чотирьох найпрестижніших турнірів Великого шолома: Вімблдон, Відкритий чемпіонат США, Відкритий чемпіонат Франції, Відкритий чемпіонат Австралії.
Приклад 1:
Оказавшись у Европі, Морфі шастав по луччих кабаках Пари жа, де зазвичай тусувались гранд-мастіра з усіх усюд. Вони сиділи за крохотними столами і шуршали жовтими от табака пальцями, гармонічьно хапали ними фігурки з такої же жовтої слонової кості.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 2:
З огидою згадувала вакханалiю в «гранд-Отелi»… (…У вiкно бились краплi мжички…) …Згадувала спорзне, звiряче обличчя гладкого типа i гнiйнi нарости на його животi. Тодi в її очах загорiлися порожнi фосфорити.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
Зрiдка проходили гранд-дами з усiєю фамiлiєю й заглядали в театр, iронiчно посмiхаючись. Все-таки пiдходили до афiшi й «неглiже» розглядали її.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”