грамплатівка

1. Пластинка зі спеціального матеріалу (спочатку з шеллаку, пізніше з вінілу), на якій за допомогою механічного запису (аналогової звукодоріжки) зберігається аудіоінформація для відтворення на грамофоні або програвачі.

2. Сучасний музичний носій у формі круглої платівки, переважно вінілової, що використовується для аналогового або цифрового запису та відтворення музики, часто як колекційний або андеграундний формат.

3. Переносно — окреме музичне видання, альбом, записаний на такій платівці.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |