грампластинка

[ɦrɑmplɑstɪnkɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Пластинка з твердого матеріалу (спочатку з шеллаку, пізніше — з вінілу), на поверхні якої нарізано звукозапис у вигляді спіральної канавки з мікронерівностями для відтворення звуку за допомогою грамофона або електропрогравача.

  2. Циліндричний або дисковий носій аналогового механічного звукозапису, а також сам записаний на ньому аудіоматеріал (музичний, літературний тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. грампластинка, р. грампластинки, д. грампластинці, з. грампластинку, о. грампластинкою, м. грампластинці, к. грампластинко

Більше записів