градобудівництво

1. Комплексна діяльність з планування, проектування, будівництва та реконструкції міст і населених пунктів, що охоплює організацію їх території, житлового та громадського будівництва, інженерного облаштування та благоустрою.

2. Наука (галузь знань) та практика, що вивчає та реалізує принципи створення, розвитку та вдосконалення систем розселення, міст і сіл з метою створення сприятливого середовища для життя та діяльності людини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |