градобудівник

Фахівець з містобудування, який займається плануванням, проектуванням та організацією розвитку міст і населених пунктів.

Історично: майстер-будівничий, архітектор, який керував будівництвом міських укріплень (стін, веж, брам) у давнину або в середньовіччі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |