грабіжницький

Властивий грабіжникам, характерний для них; такий, що грабує, займається грабунком.

Пов’язаний з грабунком, спрямований на захоплення чужого майна силою або погрозою її застосування.

Переносно: такий, що прагне отримати неправомірну вигоду, скористатися чужими труднощами; хижацький, розбійницький.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |