говорячи
[ɦoʋorjɑt͡ʃɪ] Дієприслівник
Буква:Г
Значення
-
Дієприслівник теперішнього часу від дієслова “говорити“, що вживається для введення коментаря, уточнення або вказівки на точку зору мовця, часто у складі сполучників “власне кажучи”, “правду кажучи”, “загалом кажучи” тощо.
-
У граматиці: форма дієприслівника недоконаного виду, що виражає одночасність дії з основним дієсловом у реченні (наприклад: “Він пояснював, *говорячи* дуже повільно”).