Словник Української Мови
Буква
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі.
2. Власна назва гірської вершини в Українських Карпатах, частини масиву Полонина Боржава, одна з найвищих точок Закарпаття.
3. (У переносному значенні, розмовне, закарпатський діалект) Висока, поодиноко розташована гора або пагорб; синонімічне до загальноукраїнського “гора”.
Приклад 1:
А я подала тобі руку, і ти поцілував її, і я чула, як твої уста під чорними вусами тремтіли і горіли, і гадала, що се у тебе гарячка, і просила тебе провести мене додому… А ти запитав, що я застрілила, і я показала тобі готура, і ти здивувався, відки тут узявся готур, і заявив, що ти прожив у тім лісі всю свою молодість, і ночував тут не раз з кіньми, і вештався скрізь по лісі ранками й вечорами і ніколи не видав ані не чував готура. А я сміючися сказала, що се задля мене завелися тут готури, зваблені моїм сміхом і моїм свистом, і що я чарівниця і прошу тебе берегтися мене.
— Франко Іван, “Мойсей”