Словник Української Мови
Буква
1. Стан, коли щось повністю приготоване до використання або закінчене; завершеність.
2. Бажання та здатність негайно виконати щось, зробити що-небудь; налаштованість на певні дії.
3. Психічний стан, що характеризує здатність людини швидко та правильно сприймати сигнали та виконувати необхідні дії (наприклад, бойова готовність, спортивна готовність).
Приклад 1:
Невибрання покупцем (одержувачем) товарів у встановлений договором термін, а якщо останній не встановлено – у розумний термін після одержання повідомлення постачальника про готовність товарів до передачі, надає право постачальникові відмовитися від виконання договору або зажадати від покупця оплати товарів.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
У Листі до жінок i Листі до родин виявляється турбота про нервові пункти життя сучасної людськості i готовність рятування родини в її найслабших зосередженнях. Сфера цих листів далеко виходить за межі Костьолу, адже зачіпає факти не Богоявленська Ю.В., Ходаківський Є.І.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Приклад 3:
Окрiм того, в колективі підприємства має бути виФ роблене позитивне ставлення до змін, готовність до прийнятФ тя ризикованих рішень, вміння спиратися не на минулий, а на новий досвід роботи при повній чи частковій невизначеності. Наведені системи стратегічного управління підприємФ ством не є взаємовиключними.
— Котляревський Іван, “Енеїда”