гостинчик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “гостинець“: невеликий подарунок, солодощі або ласощі, які приносять гості або дарують дітям.

2. (переносно) Несподівана приємна подія, сюрприз.

Приклади вживання

Приклад 1:
Гостинчик. Таких дорідних ніде в городі немає, тільки в нас.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |