гостинець

[ɦostɪnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Подарунок, привезений з дороги або принесений гостями; те, що дарують, пригощають.

  2. (переносно) Несподівана, зазвичай неприємна подія, сюрприз.

  3. (застаріле) Ласування, ласощі; частування.

  4. (діалектне) Шматок печива, коржик, бублик або інша випічка, якою частували.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гостинці, р. гостинця, д. гостинцеві, з. гостинець, о. гостинцем, м. гостинцеві, к. гостинцю

Приклади з художньої літератури

  • Гостинці? — хитнув я головою на пакунок.
    — Василь Симоненко
  • — Е, де там! — І, раптом засміявшись, додав: — А як кому, то й гостинець. Бумаги та чорнила купив собі у Гуляйполі. От тут, за станцією, містечко. У нас мені не продають… Сердиті на мене. Ну, так я в Гуляйполе.
    — Василь Симоненко

Більше записів