гострота

1. Властивість того, що є гострим (у 1-му значенні); різкість, вістря, загостреність.

2. Переносно: напруженість, критичність ситуації або стану; різкість протиріч.

3. Переносно: яскравість, виразність, інтенсивність сприйняття (наприклад, відчуттів, емоцій).

4. Характеристика смаку, що спричиняє печіння язика та слизової оболонки рота, властива перцю, часнику, іншим прянощам.

5. Медична, технічна: точність налаштування, регулювання (наприклад, зору, приладу).

Приклади вживання

Приклад 1:
Щастя чуттєвої величі є щастя заперечення, а розумової — ствердження, чуття — обурення, розум — терпимість, чуття — запал, розум — гострота, чуття лишає кі­нець кінцем попіл, розум — тільки рани. От вам повна кар­тина щастя.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Частина мови: іменник (однина) |