гострота

[ɦostrotɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Властивість того, що є гострим (у 1-му значенні); різкість, вістря, загостреність.

  2. Переносно: напруженість, критичність ситуації або стану; різкість протиріч.

  3. Переносно: яскравість, виразність, інтенсивність сприйняття (наприклад, відчуттів, емоцій).

  4. Характеристика смаку, що спричиняє печіння язика та слизової оболонки рота, властива перцю, часнику, іншим прянощам.

  5. Медична, технічна: точність налаштування, регулювання (наприклад, зору, приладу).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гострота, р. гостроти, д. гостроті, з. гостроту, о. гостротою, м. гостроті, к. гострото

Більше записів