гостронаправлений

1. (про промінь, сигнал тощо) Такий, що має чітко виражену просторову спрямованість, поширюється вузьким пучком у певному напрямку з мінімальним розсіюванням.

2. (перен., про дію, зусилля, програму тощо) Чітко сфокусований на конкретній, часто вузькій, меті, задачі або проблемі; спеціалізований.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |