гострений

[ɦostrɛnɪj] Прикметник

Буква:Г

Значення

  1. Який має загострений кінець або лезо; відточений, заточений (про інструмент, зброю тощо).

  2. Який був підданий гострінню (технологічній операції зі збільшення твердості поверхні металевих виробів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гострений, р. гостреного, д. гостреному, з. гостреного, о. гостреним, м. гостренім

Більше записів