1. Який має загострений кінець або лезо; відточений, заточений (про інструмент, зброю тощо).
2. Який був підданий гострінню (технологічній операції зі збільшення твердості поверхні металевих виробів).
гострений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |