1. Належний господину, властивий господину; такий, що стосується господаря.
2. У словосполученні “господинин син”: зневажлива назва молодого панича, сина багатого батька, що веде безтурботне життя.
Словник Української Мови
Буква
1. Належний господину, властивий господину; такий, що стосується господаря.
2. У словосполученні “господинин син”: зневажлива назва молодого панича, сина багатого батька, що веде безтурботне життя.
Відсутні