Значення
-
Уявна лінія на земній поверхні або на небосхилі, що утворюється перетином площини, перпендикулярної до напряму сили тяжіння в даній точці, з поверхнею Землі або з небесною сферою; лінія, всі точки якої знаходяться на однаковій висоті над рівнем моря.
-
У геометрії та кресленні: пряма лінія, що йде паралельно до лінії горизонту; будь-яка лінія, розташована в горизонтальному положенні, на відміну від вертикалі.
-
У геодезії та картографії: лінія на карті або плані, що з’єднує точки з однаковою абсолютною висотою (ізогіпса); горизонталь, що позначається цифрою, називається відміткою висоти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. горизонталь, р. горизонталі, д. горизонталі, з. горизонталь, о. горизонталлю, м. горизонталі, к. горизонтале