1. Уявна лінія на земній поверхні або на небосхилі, що утворюється перетином площини, перпендикулярної до напряму сили тяжіння в даній точці, з поверхнею Землі або з небесною сферою; лінія, всі точки якої знаходяться на однаковій висоті над рівнем моря.
2. У геометрії та кресленні: пряма лінія, що йде паралельно до лінії горизонту; будь-яка лінія, розташована в горизонтальному положенні, на відміну від вертикалі.
3. У геодезії та картографії: лінія на карті або плані, що з’єднує точки з однаковою абсолютною висотою (ізогіпса); горизонталь, що позначається цифрою, називається відміткою висоти.