горюдуб

1. (діал.) Те саме, що горобина (Sorbus aucuparia) — дерево або кущ родини розових з пірчастими листками, білими квітами та яскраво-червоними гіркуватими плодами.

2. (заст.) Міцне, стійке дерево, що не піддається гниттю; часто вживається в переносному значенні для позначення незламної, міцної людини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |