1. Який стосується гори, гір, пов’язаний з ними; гірський.
2. Який походить з гір, живе в горах.
3. Який має висоту, схожу на гору; величезний, громіздкий.
Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується гори, гір, пов’язаний з ними; гірський.
2. Який походить з гір, живе в горах.
3. Який має висоту, схожу на гору; величезний, громіздкий.
Приклад 1:
Заповідається за мною грім великодній, горовий. Об розпач кулаки оббий, прикрившись мідною горою.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”