городовина

1. (історичний термін) У Великому князівстві Литовському та Гетьманщині — територія, що безпосередньо належала місту (фортеці) і перебувала під його юрисдикцією; землі, з яких мешканці міста несли повинності на його користь.

2. (власна назва, географічний термін) Назва окремих історичних місцевостей алі адміністративних районів у деяких містах України (наприклад, у Києві, Чернігові), що сходить до першого значення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |