горня

[ɦornjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (діал.) Глиняний або керамічний посуд для пиття у формі невеликої глечики з однією ручкою; чашка, кухоль.

  2. (спец.) У гончарстві — закрита форма для випалювання керамічних виробів, тип промислової печі.

  3. (геол.) Чашаподібне заглиблення, карстове пониження на поверхні землі або скелі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. горня, р. горняти, д. горняті, з. горня, о. горням, м. горняті, к. горня

Більше записів