Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “горлати” — голосне, перегукування, часто з емоційним забарвленням (радістю, закликом, суперечкою тощо).
2. Голосні, переливчасті крики птахів, зокрема журавлів, гусей та інших птахів під час польоту або спілкування.
3. Розмовне, часто іронічне або несхвальне позначення голосного, галасливого співу, крику або суперечки.
Приклад 1:
Коли Андрій вислухав Миколу та почув цього типа горлання в «президії», то вирішив ту «президію» якщо не розігнати, то зайняти, окупувати, а тим часом подумав: «Чого цей тип тут? Адже це чекіст високої марки, й його не могли посадити за «Комітет не журись».
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”