горізнач
[ɦoriznɑt͡ʃ] Прислівник
Буква:Г
Значення
-
(від “горі” + “знач”) — застарілий прислівник, що вживався для позначення напрямку вгору або вище за щось; угору, нагору.
-
У сучасній мові вживається виключно як власна назва — топонім (назва населеного пункту, місцевості, річки тощо).