горішник БукваГ 1. Рослина, що дає горіхи; горіховий кущ або дерево. 2. Той, хто збирає, продає або любить їсти горіхи. 3. (діал.) Місце, де ростуть горіхові дерева; горіховий гай. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←плацкартасвітломаяк→