1. Який стосується горілки, пов’язаний з нею; призначений для горілки або її виробництва.
2. Який містить у собі горілку, приготовлений на горілці або з її додаванням.
горілчаний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Роз’юшені пики, п’яне белькотіння, гомін, трупний запах вже забивав горілчаний дух, живі — п’яні, тут і там валялися поміж трупами, на одного козака сів крук, той ворухнувся, й ворон з диким кряком злетів угору. Сомко ще раз спробував підмовити Ромадановського провести вибори.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прикметник () |