горілка

[ɦorilkɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Міцний алкогольний напій, що виготовляється шляхом перегонки спирту з зернової, картопляної або іншої сировини, з подальшим очищенням та розведенням водою; українська національна назва для напою, відомого в інших країнах також як водка.

  2. (заст.) Рідка горюча речовина, що використовувалася для освітлення або розпалювання вогню; гас, нафта.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. горілки, р. горілки, д. горілці, з. горілку, о. горілкою, м. горілці, к. горілко

Більше записів