1. Такий, що має багато горбів, нерівну поверхню з підвищеннями та западинами.
2. Утворений з горбів, що складається з горбів.
горбистий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Уламки міста, купи залишків, посткатастрофне сміття, що творили нереальний, але достатньо плаский, хоч і горбистий ландшафт, набираючи води, починали ріднути, розчинятися, розтікатися, вирувати й пінитися, закипати і випускати бульбашки газу, що самозагорався від контакту з повітрям, а тонкі язички блакитного полум’я швидко всіювали землю подобою космічної кислотно-ацетатної трави, якою невдовзі був покритий увесь видимий суходіл. Із пінистого варива потроху почали виповзати мацаки найглейкіших фракцій: вони мали консистенцію гончарної глини, але були липкі, як рідка ґума, і затягували в своє нутро незгірш ніж трясовина.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Частина мови: прикметник () |