Древослів

Словник Української Мови

горбуватий

[ɦorbuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:Г

Значення

  1. Який має невеликий горб або вигин, не зовсім рівний, злегка випуклий.

  2. Який має форму, що нагадує горб, опуклий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. горбуватий, р. горбуватого, д. горбуватому, з. горбуватого, о. горбуватим, м. горбуватім

Більше записів