гопчик

[ɦopt͡ʃɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від іменника «гоп» у значенні стрибок, стрибок; невеликий стрибок, підстрибування.

  2. Рідкісне, застосування у значенні невеликого пагорба, горбочку (переважно у західних говірках).

  3. У переносному, розмовному значенні — несподівана перешкода, невелика неприємність або непередбачена складність у справі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гопчик, р. гопчика, д. гопчикові, з. гопчик, о. гопчиком, м. гопчикові, к. гопчику

Більше записів