гонористий

[ɦonorɪstɪj] Прикметник

Буква:Г

Значення

  1. (Про людину) Який прагне до слави, пошани, визнання; честолюбний, славолюбний.

  2. (Про вчинки, почуття тощо) Викликаний прагненням до слави, пошани; проникнутий честолюбством.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гонористий, р. гонористого, д. гонористому, з. гонористого, о. гонористим, м. гонористім

Більше записів