гоночний

[ɦonot͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:Г

Значення

  1. Який стосується гонок (швидкісних змагань на транспортних засобах), призначений для них або бере у них участь.

  2. Який має надмірно високу думку про себе, викликаний почуттям власної переваги; зарозумілий, пихатий, гордовитий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гоночний, р. гоночного, д. гоночному, з. гоночного, о. гоночним, м. гоночнім

Більше записів