гонець

[ɦonɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Особа, яка за дорученням доставляє посильні, повідомлення, накази тощо; посланець, кур’єр.

  2. Той, хто приносить якусь звістку, сповіщає про щось (часто урочисто або поетично).

  3. Заст. Вершник, який супроводжував авангард війська для розвідки та зв’язку; розвідник, зв’язківець у кінноті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гонець, р. гінця, д. гінцеві, з. гінця, о. гінцем, м. гінцеві, к. гінцю

Більше записів