1. Який створює гомін, шумний, галасливий (про звуки, голоси, місце тощо).
2. Який супроводжується гомоном, шумом, галасом (про подію, діяльність).
гомінкий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— загукав знадвору гомінкий голос Лаговської. — Корова вже відколи прийшла, а тебе все немає!..
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикметник () |