Значення
-
Розділ богослов’я, що вивчає теорію та практику церковного проповідництва, зокрема принципи складання, побудови та виголошування проповідей.
-
Сукупність творів, що містять проповіді певного автора або певної історичної доби.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гомілетика, р. гомілетики, д. гомілетиці, з. гомілетику, о. гомілетикою, м. гомілетиці, к. гомілетико