1. Розділ богослов’я, що вивчає теорію та практику церковного проповідництва, зокрема принципи складання, побудови та виголошування проповідей.
2. Сукупність творів, що містять проповіді певного автора або певної історичної доби.
Словник Української Мови
Буква
1. Розділ богослов’я, що вивчає теорію та практику церковного проповідництва, зокрема принципи складання, побудови та виголошування проповідей.
2. Сукупність творів, що містять проповіді певного автора або певної історичної доби.
Відсутні