горбиль

1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від діалектного “горбиль” — людина з горбом або пов’язана з роботою на горбі.

2. Заст. або діал. Той, хто має горб; горбань, горбач.

3. Заст. або діал. Робітник, який працює на горбі (насипі), наприклад, на залізниці або при земляних роботах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |