горбиль

[ɦorbɪlʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від діалектного “горбиль” — людина з горбом або пов’язана з роботою на горбі.

  2. Заст. або діал. Той, хто має горб; горбань, горбач.

  3. Заст. або діал. Робітник, який працює на горбі (насипі), наприклад, на залізниці або при земляних роботах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. горбиль, р. горбилю, д. горбилеві, з. горбиль, о. горбилем, м. горбилеві, к. горбилю

Більше записів