голуб’ятник

1. Людина, яка розводить голубів або захоплюється їх утриманням; голубар.

2. Хижий птах (звичайно яструб або сокіл), що полює на голубів.

3. Приміщення (часто на горищі або у вигляді окремої будівлі) для утримання та розведення голубів; голубник.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |