Словник Української Мови
Буква
1. Приміщення для утримання голубів; голуб’ятник.
2. Застаріле: той, хто розводить голубів; голубар.
3. Застаріле: хижак, який полює на голубів (наприклад, яструб).
4. Рід рослин родини бобових, медоносна кормова трава; також відома як в’язіль, конюшина.
Приклад 1:
Крислаті дерева Відрадного, солодка курява Відрадного — голубник для всіляких — вороних, карих і просто голубник: стріли летять, і стріли влучають — в прозорому сосновому повітрі лівого берега, наче мідний меч, злітаєш в моїх руках, сяйвом залита, стрімка.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”