голубник

[ɦolubnɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Приміщення для утримання голубів; голуб’ятник.

  2. Застаріле: той, хто розводить голубів; голубар.

  3. Застаріле: хижак, який полює на голубів (наприклад, яструб).

  4. Рід рослин родини бобових, медоносна кормова трава; також відома як в’язіль, конюшина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. голубник, р. голубника, д. голубникові, з. голубник, о. голубником, м. голубникові, к. голубнику

Більше записів