1. Самка голуба, птаха родини голубових.
2. Переносно: ласкаве, пестливе звертання до жінки або дівчини.
3. Назва сузір’я та знака зодіаку (застаріле, поетичне).
голубка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Юпітер, все допивши з кубка, Погладив свій рукою чуб: “Ох, доцю, ти моя голубка! Я в правді твердий так, як дуб.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
А тут буде проти нього голубка – це я… А ось квiточки, я люблю квiтки. Знаєш, я насiю в городi рожi, маку, повнякiв, чорнобривцiв… Боже, як люблю усякi квiтки, а ти любиш?
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”
Приклад 3:
— Та хто його зна, чи спiткнулась, чи що, — каже Маруся, сама ж нi з мiсця, хоч так би i летiла до Василя, як та голубка до голуба; бо вже й забула, що, мабуть, вiн не її любить, що вiн вже посватаний на хазяйськiй дочцi… усе забула, а тiльки того й бажа, щоб бути укупцi з своїм Василем. От як почув Василь, що дiвчата вже за ним гомонять, озирнувсь до них, зняв шапочку, поклонивсь i каже: — Добридень, дiвчата.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |