головко

[ɦoloʋko] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “голова” (у значенні частина тіла людини чи тварини).

  2. Розм. про людину, яка відрізняється розумом, кмітливістю; голова (у переносному значенні).

  3. Техн. Частина деяких механізмів, інструментів або пристроїв, що має округлу форму або є кінцевим, робочим елементом (наприклад, головка блока циліндрів, головка свердла, записувальна головка).

  4. Бот. Суцвіття округлої або овальної форми у деяких рослин (наприклад, у конюшини).

  5. Кулін. Страва з м’яса, риби або птиці, приготована разом з головою, або сама голова тварини, риби як їжа.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. головко, р. головко, д. головко, з. головко, о. головко, м. головко, к. головко

Більше записів