Древослів

Словник Української Мови

головка

Буква

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “голова” (верхня частина тіла людини або передня частина тіла тварини, де розташовані органи зору, слуху, нюху та рот).

2. Верхня, передня або найважливіша частина чогось, що за формою нагадує голову: округле закінчення, набір кінцевих елементів, пристрій.

3. Технічний термін для позначення компактного вузла або пристрою, що виконує певну функцію (наприклад, записує, відтворює, обробляє), часто у складі механізму (звукознімальна головка, друкувальна головка).

4. Біологічний/ботанічний термін для позначення щільного суцвіття або згрупованих органів (наприклад, головка маку, головка цибулі, сальникової залози).

5. Розмовна назва керівника, начальника (зазвичай із відтінком несерйозності або знайомства).

Приклади вживання

Приклад 1:
Називається він майже по-сковородинському «Утрешня сладка беседа с червонесенькими-Гвоздичками» й захоплює мелодикою повторів і нерівноскладових, «тичининських», рим: «це наша природа така, що головка склончива» (до речі, звучало не просто «головка», а з чарівним діалектним дифтонгічним «оу» — «голоувка»). Так от є Там таке [правопис і лексику оригіналу збережено.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
)… нiс — головка вiд цвяшка: кирпатенький («Кирпик!» — казали й так, поза очi тiльки). Ну, ще зрiст.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Приклад 3:
A. Головка плеч овї кістки та надплечовий відросток лопатки B. Головка плечової кістки та надплечовий кінець ключиці C. Суглобова западина лопатки та вертлюга, кінець ключиці D. Головка плечової кістки та суглобова западина лопатки E. Суглобова западина лопатки та груд нинний к інець ключиці 26. У результаті травми голови у потерпілого виявлено пошкодження правого виростка потиличної кістки.
— Невідомий автор, “017 Bilash Vp Anatomiia Opornorukhovogo Aparatu Splankhnologiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів