Значення
-
Зменшувально-пестлива форма від слова “голова” (верхня частина тіла людини або передня частина тіла тварини, де розташовані органи зору, слуху, нюху та рот).
-
Верхня, передня або найважливіша частина чогось, що за формою нагадує голову: округле закінчення, набір кінцевих елементів, пристрій.
-
Технічний термін для позначення компактного вузла або пристрою, що виконує певну функцію (наприклад, записує, відтворює, обробляє), часто у складі механізму (звукознімальна головка, друкувальна головка).
-
Біологічний/ботанічний термін для позначення щільного суцвіття або згрупованих органів (наприклад, головка маку, головка цибулі, сальникової залози).
-
Розмовна назва керівника, начальника (зазвичай із відтінком несерйозності або знайомства).
Правопис та відмінювання
н. головка, р. головки, д. головці, з. головку, о. головкою, м. головці, к. головко