1. Який має велику голову або незвично розвинену головну частину.
2. Розумний, кмітливий, тямущий (про людину).
3. (У ботаніці) Який має суцвіття у формі густої округлої голівки (наприклад, про конюшину).
головатий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Старшина первий Старий Головатий[114] щось дуже коверзує. Старшина другий Мудра голова, сидюь собі в хуторі, ніби не знає нічого, а дивишся — скрізь Головатий.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Частина мови: прикметник () |