голотеча

[ɦolotɛt͡ʃɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* ГОЛОТ Е ЧА , і, ж., діал. Нічим не покрите , голе місце . Сама крайня хата , ще й стоїть на такій голотечі без найменшого захисту (Фр., 1, 1955, 69).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. голотеча, р. голотечі, д. голотечі, з. голотечу, о. голотечею, м. голотечі, к. голотече

Більше записів