Тлумачення із “Словника української мови”* ГОЛОТ Е ЧА , і, ж., діал. Нічим не покрите , голе місце . Сама крайня хата , ще й стоїть на такій голотечі без найменшого захисту (Фр., 1, 1955, 69).
голотеча
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |