голосисто

1. Від прикметника “голосистий“. Те саме, що голосно, дзвінко, з сильним, різким звуком (про спів, крик, звучання чогось).

2. Від прикметника “голосистий“. Перен. Відверто, сміливо, не таючись (про висловлювання, заяви тощо).