1. Абстрактний іменник, що позначає якість або властивість бути голосистим; наявність сильного, дзвінкого, виразного голосу (про людину, рідше — про тварин).
2. Музичний термін, що означає здатність музичного інструменту (найчастіше дзвону) видавати сильний, чистий, дзвінкий і тривалий звук.
3. Переносно: виразність, сила та переконливість художнього слова, літературного твору або публічного виступу.